Переводчик сайта

Мы теперь в ВКонтакте, присоединяйтесь!

Облако тегов

РОЗПОРЯДЖЕННЯ № 99

РОЗПОРЯДЖЕННЯ № 99

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

     № 99                    м.Київ                  14.09.2010 р.



     На  виконання  законів  України "Про ветеринарну медицину" та
"Про   безпечність   та  якість  харчових  продуктів",  враховуючи
результати  засідання  круглого  столу  із  виробниками  продукції
бджільництва, зобов’язую:

     1.  Провести,  відповідно  до  чинних  вимог, реєстрацію всіх
існуючих на підконтрольних територіях пасік.

     1.1.  Заборонити  переміщення бджіл та продукції бджільництва
з  пасік,  які не мають ветеринарно-санітарного паспорта або даних
за   останні   шість   місяців   стосовно  характеристики  пасіки,
ветеринарно-санітарного  стану пасіки, епізоотичного стану пасіки,
лабораторних      досліджень      та      інформації      стосовно
лікувально-профілактичних заходів.

     2.   Внести   корегувальні   зміни   до  планів  роботи  щодо
проведення  оглядів зареєстрованих пасік, разом з цим роз'яснювати
та  доводити  інформацію  згідно  із  додатком  1,  про що зробити
відповідний запис у ветеринарно-санітарному паспорті пасіки.

     3.     Зобов'язати    офіційних    (уповноважених)    лікарів
ветеринарної   медицини  підприємств,  які  займаються  переробкою
меду,  його  гомогенізацією  та  фасуванням для внутрішнього ринку
або  на  експорт,  зібрати інформацію стосовно позитивних випадків
досліджень   на   наявність   заборонених   препаратів,   відомчих
лабораторій  підприємств,  узагальнити  її та до 22.09.2010 надати
згідно   з   формою,   наведеною   в   додатку  2,  до  управління
ветеринарно-санітарної    експертизи   та   безпечності   харчових
продуктів Державного комітету ветеринарної медицини.

     4.   При   відборі   зразків   згідно   з  планом  Державного
моніторингу    залишків    ветеринарних    препаратів   та   інших
забруднюючих  речовин  відбирати  мед  на всіх етапах заготівлі та
виробництва.

     5.    Управлінню    ветеринарно-санітарної    експертизи   та
безпечності  харчових продуктів Держкомветмедицини за результатами
узагальнення   отриманих   даних   скласти  список  пасічників  та
заготівельників  меду,  які  становлять  групу  особливого  ризику
стосовно  застосування  заборонених  препаратів у меду бджолиному,
про  що  інформувати  головні  управління  ветеринарної медицини в
Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.


 Головний державний інспектор
 ветеринарної медицини України                           І.Ю.Бісюк
 
    

 





Додаток 1
                                     до  розпорядження   Головного
                                     державного         інспектора
                                     ветеринарної медицини України
                                     № 99 від 14.09.2010 року



                      Пам’ятка для бджолярів.
     Ветеринарно-санітарні вимоги, обов'язкові для виконання.


     1.  Реєстрація пасіки за місцем проживання фізичної особи або
за   місцезнаходженням   юридичної  особи  відповідно  до  Порядку
реєстрації  пасік,  затвердженому  Наказом  Міністерства  аграрної
політики  України  від  20.09.2000  №184/82  та  зареєстрованому у
Міністерстві юстиції України 23.10.2000 р. за №737/4958.

     2.  Отримання  ветеринарно-санітарного  паспорта,  племінного
свідоцтва    (сертифікату)    відповідно    до    Порядку   видачі
ветеринарно-санітарного     паспорту,     затвердженого    наказом
Міністерства  аграрної  політики України від 20.09.2000 №184/82 та
зареєстрованому  в  Міністерстві  юстиції України 23.10.2000 р. за
№736/4957,   який   видається   районним   (міським)   управлінням
державної ветеринарної медицини після обстеження пасіки.

     3.  Ветеринарно-санітарний  паспорт  є  офіційним документом,
який  слід пред’являти при продажу й обміні воскосировини, купівлі
вощини  і  є  підставою  для отримання ветеринарного свідоцтва або
довідки.

     4.  При  розміщенні, облаштуванні пасіки, утриманні, годівлі,
розведенні  бджіл дотримуватися вимог Інструкції щодо попередження
та   ліквідації  хвороб  і  отруєнь  бджіл,  затвердженої  Наказом
Головного   державного   інспектора   ветеринарної   медицини  від
30.01.2001  р. №9 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України
12.02.2001 за №131/5322.

     5.  Власникам  бджолосімей,  пакетів, маток, що перевозяться,
видається   ветеринарне   свідоцтво  (довідка)  державною  службою
ветеринарної  медицини.  До  перевезення  на медозбір допускаються
клінічно   здорові  бджолосім'ї,  які  піддавалися  профілактичним
обстеженням   та   обробкам   а   також  клінічному  огляду  перед
відправленням.

     6.  Пасіки піддаються ветеринарно-санітарному обстеженню, при
необхідності  протиепізоотичному, не менше від двох разів на рік з
одночасним  відбором  зразків  підмору,  розплоду  бджіл та іншого
матеріалу.
     При    встановленні   заразних   захворювань   бджіл   пасіку
оголошують  неблагополучною  та  вводять  обмеження  на реалізацію
продуктів бджільництва.

     7.  Всі лікувально-профілактичні заходи, в т. ч. дезінфекція,
дезакаризація,  дезінсекція  та дератизація, повинні проводитися з
відома ветеринарного лікаря, що обслуговує пасіку.

     8.  Для  лікування  бджіл  застосовують  лише зареєстровані в
Україні препарати згідно з настановами щодо їх застосування.

     9.  Заборонено  застосування  в  Україні  для лікування бджіл
таких   препаратів:   ізатіазон   (метисазон,  диметилсульфоксид),
апікон    (ністатин,    оксітетрациклін,    апітонус),    ларвізол
(норсульфазол,    оксітетрациклін),   нозапіцид   (сульфадимезин),
воротил (флювамізол), хлорамфенікол, нітрофурани.
     Обробку антибіотиками бджіл проводити до цвітіння медоносів.

     10.  Реалізація  продуктів  бджільництва  дозволяється лише з
благополучних   пасік.  У  випадку  вимушених  обробок  реалізація
продуктів  бджільництва  проводиться  лише з дозволу ветеринарного
лікаря.  Використання  перги  та меду з неблагополучної пасіки для
підгодівлі бджіл забороняється.

     11.  Підставою  для  реалізації меду на продовольчому ринку є
наявність  ветеринарно-санітарного паспорта та експертний висновок
державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку.

     12.  Підставою  для реалізації меду на переробні підприємства
є  наявність  ветеринарно-санітарного  паспорта  та  ветеринарного
супровідного  документу  (свідоцтво,  довідка), виданого на партію
меду після його візуального огляду.

     13.   Утилізацію,   знезараження  продуктів  бджільництва  та
засобів  догляду  за  бджолами  і  їх утримання проводять з відома
ветеринарного     лікаря,    враховуючи    рекомендації    чинного
законодавства.

 


Додаток 2
                                     до  розпорядження   Головного
                                     державного         інспектора
                                     ветеринарної медицини України
                                     № 99 від 14.09.2010 року


                      Пам'ятка для бджолярів.
        Рекомендації щодо лікувально-профілактичних заходів.

     Нозематоз
     При  лікуванні нозематозу використовують спеціальні препарати
відповідно  до  настанов  щодо  їх  застосування  (фумагілін ДЦГ і
сульфадимезин, нозапіцид та ін.).

     Вароатоз
     Для  обробки  бджіл  при вароозі застосовують зареєстровані в
Україні   препарати  і  способи,  керуючись  настановами  щодо  їх
застосування   (фольбекс  ВА,  апістан,  апісан,  байварол,  акпін
/неорон/,  вароацид, таблетки апіваролю, санвар, піхтова, соснова,
кропива олія, КАС-81, біпін, тактик, тепловий спосіб та ін.).
     Перед  обробкою  хімічними  засобами  кожну  партію препарату
випробовують  на  трьох  бджолиних сім'ях, різних за силою (слаба,
середня,  сильна).  Якщо  в  сім'ях  не спостерігається негативних
явищ  (велика  загибель  бджіл, ураження розплоду, зліт бджіл), то
можна  приступити  до  масової  обробки  бджіл.  Якщо  з'являється
велика   кількість   загиблих  бджіл,  то  використання  препарату
припиняється.
     Літні  обробки  (з  25.07  до  05.08) проводять відразу після
відкачування   товарного   меду,   коли  в  сім'ях  ще  мінімальна
кількість  печатного розплоду. Обробки проводять 2–3 рази одним із
затверджених  препаратів  (термічними  смужками  вароациду, акпіну
(неорону), фольбексу ВА, апіваролу, апістану, байваролу, апісану).
     Препарати  використовують  відповідно  до  настанов  щодо  їх
застосування  до  початку  підгодівлі  бджіл  на зиму. Одночасно з
обробками  проводять контроль її ефективності і визначають ступінь
ураження  бджіл  кліщем,  для  чого в 2–3 вулики закладають на дно
листи   паперу   чи  картону  або  поліетиленову  плівку,  змазані
вазеліном  або  олією.  Після  першої  обробки  через  добу  листи
виймають  і  закладають  нові.  Цей  контроль  дозволяє  з’ясувати
інтенсивність  інвазії  і, відповідно, необхідну кількість обробок
та ефективність препаратів.
     Використання  органічних  кислот (щавлева, мурашина, молочна)
проти  вароозу  рекомендоване  після відкачування товарного меду і
до  початку  підгодівлі бджіл на зиму, коли у вулику мало рамок із
незапечатаним   медом,   тому  що  він  сильно  накопичує  залишки
органічних кислот після обробок;
     Осінні  (завершальні)  обробки  (з  15.10 до 01.11) проводять
відразу  після  повного  виходу розплоду (за відсутності печатного
розплоду  в бджолосім'ях). Обробки рекомендовано проводити водними
аерозолями  препаратів  тактику  або біпіну (обробки проводять при
температурі  повітря  не  нижче ніж 0ОС), затвердженими термічними
препаратами    (обробки    проводять   при   температурі   повітря
+8...+10 С), які застосовують відповідно до настанов;
     Навесні   після  обльоту  бджіл  і  встановлення  температури
повітря   не  нижче  плюс  +10...+12ОС  рекомендується  проведення
діагностичних   обробок  1–5  бджолосімей  будь-яким  затвердженим
препаратом.   Ці   обробки   дозволяють   з’ясувати   ефективність
завершальних  обробок  і намітити план заходів боротьби з вароозом
у новому сезоні.
     Для  того, щоб виключити появу стійкої популяції кліщів вароа
на  пасіках,  необхідно  кожні 3-4 року змінювати препарати однієї
хімічної групи на іншу.
     При  використанні  синтетичних піретроїдів (апістан, байварол
та  ін.)  необхідно  проводити  заміну  стільників у гніздах бджіл
через кожні 2–3 роки.
     Для     підвищення     життєдіяльності     бджолиних    сімей
використовують  білкові,  мінеральні  і вуглеводні кормові добавки
(паста   "Мікостат",   біоспон,   серпін,  апітонус,  ендонуклеаза
бактеріальна) відповідно до настанов щодо їх застосування.
     Дезакаризацію  вуликів,  бджолярського  інвентарю, стільників
проводять  сірчаним  газом,  спалюючи  200  г  сірки  на  1 куб. м
приміщення  (контейнерів),  де  розміщений  бджолярський інвентар,
витримують   24  години,  після  чого  приміщення  провітрюють,  а
стільники  перед  закладанням  у вулик промивають водою відповідно
до п. 5.1 Інструкції з дезінфекції.

     Акарапідоз (акароз)
     Бджолині  сім'ї  неблагополучної  пасіки  піддають  лікуванню
одним  із  затверджених препаратів (термічними смужками вароациду,
акпіну, неорону, фольбексу ВА, апіваролу).

     Тропилелапсоз
     При   ураженні   значної  кількості  пасік  у  сім'ях  бджіл,
уражених  кліщем  і  підозрюваних  у зараженні, весь розплід (крім
стільників   із   засівом   тільки  яєць)  видаляють  із  гнізд  і
перетоплюють   на  віск.  Дно  вулика  накривають  листом  паперу,
змазаним  вазеліном,  або  ставлять  сітчастий підрамник. Ці сім'ї
ставлять  у  прохолодне приміщення (зимівник) на 3–4 дні. Формують
гнізда,  підставляючи чисті продезінфіковані стільники або рамки з
вощиною   і  2  рази  обробляють  бджіл  концентрованою  мурашиною
кислотою  по  30–50 мл, розливаючи у флакони із широкою горловиною
або  в  поліетиленові  кришки,  діаметром  9 см, які ставлять біля
верхніх  планок  "рамки.  Кислоту  вносять  двічі, з інтервалом 12
днів, на 3–5 діб. Папір з опалими кліщами спалюють.

     Браульоз (вошивість бджіл)
     Бджіл   оброблюють   препаратами,  ефективними  при  вароозі,
відповідно   до   настанов  щодо  їх  застосування,  крім  біпіну,
варополу   й   інших  препаратів,  що  містять  амітраз.  З  метою
зменшення   преімагінальних  стадій  браул  через  кожні  10  днів
розпечатують  медові  стільники,  збирають  і перетоплюють воскові
кришечки.


Додаток 2
                                     до  розпорядження   Головного
                                     державного         інспектора
                                     ветеринарної медицини України
                                     № 99 від 14.09.2010 року


                      Пам'ятка для бджолярів.
        Рекомендації щодо лікувально-профілактичних заходів.

     Нозематоз
     При  лікуванні нозематозу використовують спеціальні препарати
відповідно  до  настанов  щодо  їх  застосування  (фумагілін ДЦГ і
сульфадимезин, нозапіцид та ін.).

     Вароатоз
     Для  обробки  бджіл  при вароозі застосовують зареєстровані в
Україні   препарати  і  способи,  керуючись  настановами  щодо  їх
застосування   (фольбекс  ВА,  апістан,  апісан,  байварол,  акпін
/неорон/,  вароацид, таблетки апіваролю, санвар, піхтова, соснова,
кропива олія, КАС-81, біпін, тактик, тепловий спосіб та ін.).
     Перед  обробкою  хімічними  засобами  кожну  партію препарату
випробовують  на  трьох  бджолиних сім'ях, різних за силою (слаба,
середня,  сильна).  Якщо  в  сім'ях  не спостерігається негативних
явищ  (велика  загибель  бджіл, ураження розплоду, зліт бджіл), то
можна  приступити  до  масової  обробки  бджіл.  Якщо  з'являється
велика   кількість   загиблих  бджіл,  то  використання  препарату
припиняється.
     Літні  обробки  (з  25.07  до  05.08) проводять відразу після
відкачування   товарного   меду,   коли  в  сім'ях  ще  мінімальна
кількість  печатного розплоду. Обробки проводять 2–3 рази одним із
затверджених  препаратів  (термічними  смужками  вароациду, акпіну
(неорону), фольбексу ВА, апіваролу, апістану, байваролу, апісану).
     Препарати  використовують  відповідно  до  настанов  щодо  їх
застосування  до  початку  підгодівлі  бджіл  на зиму. Одночасно з
обробками  проводять контроль її ефективності і визначають ступінь
ураження  бджіл  кліщем,  для  чого в 2–3 вулики закладають на дно
листи   паперу   чи  картону  або  поліетиленову  плівку,  змазані
вазеліном  або  олією.  Після  першої  обробки  через  добу  листи
виймають  і  закладають  нові.  Цей  контроль  дозволяє  з’ясувати
інтенсивність  інвазії  і, відповідно, необхідну кількість обробок
та ефективність препаратів.
     Використання  органічних  кислот (щавлева, мурашина, молочна)
проти  вароозу  рекомендоване  після відкачування товарного меду і
до  початку  підгодівлі бджіл на зиму, коли у вулику мало рамок із
незапечатаним   медом,   тому  що  він  сильно  накопичує  залишки
органічних кислот після обробок;
     Осінні  (завершальні)  обробки  (з  15.10 до 01.11) проводять
відразу  після  повного  виходу розплоду (за відсутності печатного
розплоду  в бджолосім'ях). Обробки рекомендовано проводити водними
аерозолями  препаратів  тактику  або біпіну (обробки проводять при
температурі  повітря  не  нижче ніж 0ОС), затвердженими термічними
препаратами    (обробки    проводять   при   температурі   повітря
+8...+10 С), які застосовують відповідно до настанов;
     Навесні   після  обльоту  бджіл  і  встановлення  температури
повітря   не  нижче  плюс  +10...+12ОС  рекомендується  проведення
діагностичних   обробок  1–5  бджолосімей  будь-яким  затвердженим
препаратом.   Ці   обробки   дозволяють   з’ясувати   ефективність
завершальних  обробок  і намітити план заходів боротьби з вароозом
у новому сезоні.
     Для  того, щоб виключити появу стійкої популяції кліщів вароа
на  пасіках,  необхідно  кожні 3-4 року змінювати препарати однієї
хімічної групи на іншу.
     При  використанні  синтетичних піретроїдів (апістан, байварол
та  ін.)  необхідно  проводити  заміну  стільників у гніздах бджіл
через кожні 2–3 роки.
     Для     підвищення     життєдіяльності     бджолиних    сімей
використовують  білкові,  мінеральні  і вуглеводні кормові добавки
(паста   "Мікостат",   біоспон,   серпін,  апітонус,  ендонуклеаза
бактеріальна) відповідно до настанов щодо їх застосування.
     Дезакаризацію  вуликів,  бджолярського  інвентарю, стільників
проводять  сірчаним  газом,  спалюючи  200  г  сірки  на  1 куб. м
приміщення  (контейнерів),  де  розміщений  бджолярський інвентар,
витримують   24  години,  після  чого  приміщення  провітрюють,  а
стільники  перед  закладанням  у вулик промивають водою відповідно
до п. 5.1 Інструкції з дезінфекції.

     Акарапідоз (акароз)
     Бджолині  сім'ї  неблагополучної  пасіки  піддають  лікуванню
одним  із  затверджених препаратів (термічними смужками вароациду,
акпіну, неорону, фольбексу ВА, апіваролу).

     Тропилелапсоз
     При   ураженні   значної  кількості  пасік  у  сім'ях  бджіл,
уражених  кліщем  і  підозрюваних  у зараженні, весь розплід (крім
стільників   із   засівом   тільки  яєць)  видаляють  із  гнізд  і
перетоплюють   на  віск.  Дно  вулика  накривають  листом  паперу,
змазаним  вазеліном,  або  ставлять  сітчастий підрамник. Ці сім'ї
ставлять  у  прохолодне приміщення (зимівник) на 3–4 дні. Формують
гнізда,  підставляючи чисті продезінфіковані стільники або рамки з
вощиною   і  2  рази  обробляють  бджіл  концентрованою  мурашиною
кислотою  по  30–50 мл, розливаючи у флакони із широкою горловиною
або  в  поліетиленові  кришки,  діаметром  9 см, які ставлять біля
верхніх  планок  "рамки.  Кислоту  вносять  двічі, з інтервалом 12
днів, на 3–5 діб. Папір з опалими кліщами спалюють.

     Браульоз (вошивість бджіл)
     Бджіл   оброблюють   препаратами,  ефективними  при  вароозі,
відповідно   до   настанов  щодо  їх  застосування,  крім  біпіну,
варополу   й   інших  препаратів,  що  містять  амітраз.  З  метою
зменшення   преімагінальних  стадій  браул  через  кожні  10  днів
розпечатують  медові  стільники,  збирають  і перетоплюють воскові
кришечки.